Фрегати проекту 22350

Сучасний російський військово-морський флот переживає в даний час період технічного переоснащення. Проходить ревізію величезна флотське господарство, яке дісталося у спадок після розпаду Радянського Союзу. Безнадійно застарілі суду виводяться зі складу флотів і йдуть на списання. Інші військові кораблі, пізнішої споруди або стоять біля заводської стінки, чекаючи своєї подальшої долі, або проходять модернізацію. Проте життя не стоїть на місці. Флот продовжує поповнюватися новими, сучасними бойовими одиницями. На зміну старих, ще радянського виробництва ракетних крейсерів і великих протичовнових кораблів до складу флоту вводяться бойові кораблі нового покоління.

У складі флотів вже є малі ракетні кораблі і корвети, які виконують завдання з охорони морських рубежів країни. Однак особливе місце для підняття бойового потенціалу флоту сьогодні надається створенню кораблів дальньої морської зони. В цьому аспекті вище військово-морське командування сьогодні робить ставку на фрегати проекту 22350, здатні замінити старі ракетні крейсери.

Сучасний фрегат для вітчизняного флоту

Поява фрегата в складі російського флоту, як класу бойових суден, явище не нове. Починаючи з епохи вітрильного флоту, на кораблі цього класу лягав найбільший обсяг роботи. Російські фрегати несли бойове чергування і розвідку на ближніх підступах до берегових об'єктів, брали участь в боях в складі лінійних сил. З початком ери парового флоту фрегати, як клас бойових судів були змушені піти в тінь. Їх місце зайняли крейсера. Майже на 50 років фрегати зникли з поля зору. Тільки після закінчення Другої Світової війни знову прийшла черга цим кораблям з'явитися на просторах світового океану. Нові кораблі міцно зайняли свою нішу в бойовому складі іноземних флотів, зайнявши місце в бойовому строю між есмінцями і крейсерами.

У Радянському Союзі, на відміну від флотів інших країн, кораблів класу фрегат не було, так як була прийнята класифікація судів за призначенням. Функції фрегата виконували сторожові кораблі. За своїми функціональними якостями та бойового оснащення радянські сторожовик представляли собою повноцінні бойові судна, здатні не тільки діяти в прибережній зоні, а й виконувати широке коло завдань на значній відстані від власних баз. Після розпаду СРСР в російському ВМФ була проведена реформа, яка торкнулася класифікації бойових суден. Все сторожовик Великі Протичовнові кораблі, що знаходяться в складі флоту, були перекваліфіковані в фрегати.

Будувати нові кораблі подібного типу Росія почала тільки в новому тисячолітті, коли стара гвардія в особі колишніх БПК і ракетних крейсерів типу "Грозний" остаточно здала свої позиції.

Введені в дію нові фрегати проекту 22350 повинні заповнити пролом, яка виникла після списання ракетного крейсера проект 58 "Адмірал Головко". Саме цей корабель став останнім представником класу бойових суден, які за своїми тактико-технічними характеристиками більше нагадували фрегати. Сучасні вітчизняні фрегати повинні стати, потужним ударним елементом флоту, посиливши своєю присутністю боєготовність російського флоту в будь-якій точці світового океану.

У відповідності зі своїм тактико-технічними характеристиками кораблі проекту 22350 повинні мати запас ходу понад 4 тис. Миль і автономність плавання 30 діб. За водотоннажністю і складу озброєння нові кораблі трохи поступаються ракетними крейсерам типу "Слава", перевершуючи останні за рівнем захисту, електронно-технічного оснащення та управління вогнем. У планах військово-морського керівництва створити з нових фрегатів проекту 22350 нове потужне ядро ​​флоту відкритого моря.

Спочатку планувалося новими бойовими одиницями посилити всі російські флоти. Однак в подальшому було прийнято рішення сконцентруватися на оснащенні новими суднами Чорноморського флоту.

Створення проекту 22350 і програма будівництва

У відповідності зі старою класифікацією новий корабель створювався як сторожовий корабель, розрахований на плавання далеко від основних місць дислокації. Як і раніше розробкою проекту займалося Північне ПКБ - одне з провідних в даному напрямку вітчизняних підприємств. У 2003 році після доопрацювань і співвідношення проектних параметрів до технічного завдання проект під номером 22350 був затверджений Вищим військово-морським керівництвом країни.

Відповідно до державної програми реалізація проекту передбачала будівництво 20 суден подібного типу. На будівництво і введення в дію нових фрегатів відводилося 15-20 років. Будівництво планується вести на чотирьох суднобудівних заводах: на Балтійському ССЗ, на Калінінградському ССЗ "Янтар", на Північній верфі і на Адміралтейській верфі в Санкт-Петербурзі.

Перший контракт на будівництво фрегата проекту 22350 за умовами тендеру виграло ПАТ ССЗ "Північна верф", на потужностях якого був 01 лютого 2006 року закладено головний корабель серії фрегат "Адмірал Горшков". Проблеми з технічним оснащенням нового корабля і довгий вибір оптимальної для кораблів цього класу системи озброєння, привели до того що "Адмірал Горшков" будувався більше 4-х років. Спуск корабля відбувся в 29 жовтня 2010 року, після чого Міністерство Оборони підписало з пітерськими суднобудівниками ще два контракти, в 2010 і в 2011 році на будівництво 7 кораблів цього проекту.

"Північна верф" обрана в якості єдиного і головного підприємства-постачальника кораблів проекту 22350 для вітчизняного флоту. Всі замовлені для побудови судна повинні вступити в дію не раніше 2018 року. Надалі планується вести будівництво кораблів по вдосконаленому проекту 22350М.

Введення в дію фрегата "Адмірал Горшков" сильно затягнувся. До сьогоднішнього дня корабель проходить державні випробування. З цього моменту в історії програми будівництва бойових суден цього класу починаються цікаві моменти. Перший корабель серії фрегат "Адмірал Касатонов" заклали в 2009 році, проте його остаточна добудова затягнулася ще більше. Тільки в 2018 році корабель спустили на воду. Введення в дію корабля очікувався тільки в 2018 році за умови точного дотримання всіх умов контракту.

На форумі в інтернеті в ті роки активно велася полеміка на тему того, що послужило основною причиною такої затяжки введення в дію нових кораблів. На цей рахунок є розхожі думки, однак найімовірніше, основний фактор такого тривалого будівництва обох кораблів криється в незадоволеному технічному стані основних корабельних вузлів і агрегатів.

Сьогодні можна знайти інформацію на форумах, де повідомляється, що на головному кораблі фрегаті "Адмірал Горшков" в ході заводських випробувань вийшла з ладу основна рухова установка. Замість ремонту на корабель було вирішено встановити аналогічний газотурбінний двигун, знятий з другого корабля. Що вийшов з ладу двигун планувалося відправити на ремонт і доопрацювання, після чого його хотіли встановити на корабель донор.

Для довідки: Основні маршові двигуни для фрегатів проекту 22350 виготовляло українське підприємства "Зоря". Відповідно до рішення РНБО України поставка газотурбінних установок для оснащення російських фрегатів припинена.

Розробка аналогів українського вироби розпочато на НВО "Сатурн" і повинна повністю витіснити українські компоненти з конструкції російських бойових кораблів.

Останні новини за 2018-2016 рік повідомляють, що головний фрегат проекту 22350 скоїв випробувальний перехід з Балтики на Біле море, пройшовши самостійно більше 2 тис. Морських миль. На полігоні з корабля були здійснені бойові пуски протикорабельних ракет, проведені випробування зенітно-ракетних комплексів. Очікується прийняття остаточного рішення про прийняття корабля до складу діючого флоту.

Другий корабель з багатостраждальної серії фрегат "Адмірал Головко" заклали в 2012 році. Судно отримало назву на честь відомого радянського флотоводця Арсенія Григоровича Головко і має продовжити бойові традиції свого попередника, ракетного крейсера проекту 58 "Адмірал Головко".

Цей бойовий корабель, якого виключено зі складу флоту в 2002 році, продовжував нести бойову службу на Чорному морі більше 30 років. За водотоннажністю і типу озброєння ці кораблі найбільше нагадують сучасні фрегати. На ракетні крейсери, однотипні з "Адміралом Головко", покладалося завдання виконання бойових завдань і демонстрація прапора в різних регіонах.

Спуск нового корабля з однойменною назвою планується на 2018 рік. Останні новини зі стапеля свідчать про те: корабель має готовність тільки 50%. До того ж постачання газотурбінної рухової установки НВО "Сатурн" в зазначені терміни знаходиться під питанням.

Третій корабель серії "Адмірал Флоту Радянського Союзу Ісаков" закладений на Північній верфі в листопаді 2013 року. Як і з попередніми судами проекту 22350 питання своєчасного введення бойової одиниці в лад знаходиться під питанням.

Особливості конструкції кораблів проекту 22350

Спочатку фрегат проектувався як корабель з високими морехідні якості. Корпус судна має протяжний півбак, що забезпечує хорошу мореплавство кораблю в умовах штормової погоди при хвилюванні 4-5 балів. На корпусі встановлені бічні заспокоювачі качки з вбирається кермом.

Надбудова фрегата виготовлена ​​з композитних матеріалів, завдяки яким суттєво знижується радіоакустичного фон судна. Фізичні поля нового корабля зведені до мінімуму. Технологія "стелс", застосовна в конструкції корабля робить його малопомітним для радарів кораблів ймовірного противника. Живучість судна забезпечується подвійним дном, яке є на протязі 70% корпусу і універсальною системою пожежогасіння.

енергетична установка

Основна рухова установка на нових фрегати сьогодні представлена ​​двома ВМД М90ФР сумарною потужність 55 тис. Л. с. Двигуни - результат спільної роботи російського НВО "Сатурн" і українського НПП "Зоря-Машпроект". Газотурбінні установки є двигунами 4-го покоління і здатні забезпечити кораблям високі швидкісні і ходові характеристики. Максимальна швидкість судна при форсованому режимі роботи енергетичної установки становить 29 вузлів.

Економічний хід забезпечується двома дизельними двигунами 10Д49 потужністю 5200 к.с. кожен. При економічному ході на швидкості 14 вузлів фрегат здатний подолати відстань до 4000 миль.

системи озброєнь

Починаючи з головного корабля "Адмірал Горшков", нові фрегати планується оснастити найсучаснішими системами озброєння. За потужністю і типом озброєння фрегат можна умовно наблизити до ракетних крейсерів типу "Грозний". Основна ударна міць корабля полягає в 16 ПКР "Москіт", які є модифікацією ракетного комплексу "Калібр-НК". Як і інші нові російські бойові суду, фрегати оснащені універсальної автоматичної артилерійською установкою А-192.

Крім наступального озброєння кораблі проекту 22350 мали на оснащенні нові протичовнові комплекси "Капустянка-2". Відмінна риса цього комплексу полягала в тому, що ракети запускалися з вертикальних шахт, захованих в корпусі бойового корабля. Гідроакустичні стан підводного горизонту оцінювала система "Віньєтка-М", завдяки якій стало можливим виявити субмарину противника на відстані до 60 км.

Протиповітряну оборону здійснювали модулі зенітно-ракетного комплексу "Редут". Крім зенітних ракет загрозу з повітря і для боротьби з малорозмірними цілями на море повинен протистояти універсальний ракетно-гарматний комплекс "Палаш".

У доповненні до основних видів озброєння всі судна цього проекту мали вертольоти Ка-27.

Обстановка з ходом будівництва та введенням в дію фрегатів проекту 22350

Станом на 2018 рік тільки головний корабель можна вважати готовим до введення в лад флоту. Затримка з введенням корабля до ладу була викликана практичною необхідністю. На фрегаті "Адмірал Горшков" відпрацьовувалися всі види озброєнь, які будуть в наслідок встановлені на серійні військові судна. Сьогодні на кораблі спішно проводяться останні випробування всіх основних систем корабля. Практичний досвід, отриманий в результаті досліджень і випробувань повинен стати в нагоді для складання оптимального набору озброєнь фрегатів всій адміральської лінійки. Крім трьох кораблів, які вже матеріалізувалися в металі, в лад Російського ВМФ повинні до 2020 року увійти ще понад десятка нових судів. Всім кораблям планується давати назви в честь російських флотоводців.

Найбільший скепсис викликає стан другого корабля серії фрегата "Адмірал Касатонов". На кораблі тривають монтажні та механічні роботи по доведенню рухової установки. За повідомленнями військових експертів і кораблебудівників на кораблі залишилося змонтувати саму турбіну. Всі інші вузли і агрегати встановлені і підключені і обв'язані. Готовність корабля оцінюється, як 80%. Вся електротехнічна частина і електромеханічне обладнання давно знаходяться в готовому стані. Закінчено доведення общекорабельних систем для подальшої передачі корабля екіпажу. Весь 2018 рік здійснювалася поетапна установка на бойовий корабель систем озброєння. Спочатку на фрегат були встановлені пускові установки ПРК, далі здійснювалася установка систем ППО корабля і артилерійського озброєння.

Перший серійний зразок повинен бути переданий флоту в кінці 2018, на початку 2018 року. Після закладки судна пройшло, ні багато, ні мало 8 років.

Другий серійний корабель фрегат "Адмірал Головко" відповідно до програми будівництва повинен був стати до ладу в 2018 році. Однак на кораблі ще ведуться роботи з корпусом і зовсім не зрозуміле питання з готовністю для нового фрегата газотурбінної установки. НВО "Сатурн" обіцяє передати на оснащення корабля газотурбінні рухові установки в IV кварталі 2018 року. Оцінюючи хід будівництва можна зробити висновок, що введення корабля в дію при найоптимістичніших оцінках відбудеться не раніше 2020 року.

З моменту закладки третього серійного фрегата "Адмірал Флоту Ісаков" (листопад 2013 року) пройшло 3,5 роки. На літо 2018 року планується почати монтаж і установку на корабель рухової установки. Як і з попередніми кораблями-побратимами, очікується авральна здача бойового судна і поспішний введення корабля в експлуатацію. Тривала споруда кораблів на сьогоднішній день стала причиною того, що багато систем корабля вже можна вважати застарілими. Стрімкий розвиток електроніки, що намітилося в останні роки, стає причиною того, що бойові модулі та системи управління корабля швидко застарівають.

Російські новітні кораблі океанського класу фрегати проекту 22350 будуються вже більше 11 років. Незважаючи на такий вік, бойові суду ще не втратили своїх основних тактико-технічних характеристик. Технологічний ресурс проекту забезпечує міцний заділ для наступної побудови кораблів і їх експлуатації. Практично всі системи корабля і бойові модулі навіть на сьогоднішній день вважаються найсучаснішими. Що стосується корпусу корабля і його естетики, то російські фрегати поза конкуренцією. Аналогічних зразків в іноземних флотах ще немає.

У технологічному плані кораблі проекту 22350 є найбільш підготовленими. Тривала споруда і практичні випробування головного корабля підготували виробничі потужності для більш якісної споруди наступних виробів.

Дивіться відео: Адмирал Горшков 22350. мнение ЭКСПЕРТА на каникулах (Квітня 2019).