Новітня «ланцея» або як Україна скопіювала радянський гранатомет

Нещодавно на одному з полігонів у Дніпропетровській області України успішно завершилися випробування українського станкового протитанкового гранатомета «ланцея». Протягом чотирьох місяців, спеціальна комісія з представників міністерства оборони України, розробників зброї і наукових співробітників вивчала можливості нового гранатомета. Опубліковані після випробувань відео і фото матеріали прямо вказують на те, що новинкою гранатомет можна назвати лише умовно - це копія радянського станкового протитанкового гранатомета СПГ-9 «Спис», прийнятого на озброєння ще в початку 60-их років.

Гранатомет «ланцея»

Варто відзначити, що оригінальний СПГ-9, незважаючи на свій поважний вік, до сих пір стоїть на озброєнні ЗС РФ. «Чобіт», як часто на армійському сленгу називають установку, має на сьогоднішній день безліч модифікацій, а так само став основою для розробки безвідкатних станкових протитанкових гранатометів третього післявоєнного покоління. Довівши свою надійність в десятках конфліктів по всьому світу, СПГ-9 в великій кількості перебував на службі армії України. Але з 2014 року українська сторона не могла отримувати нові «Списи», так як єдиний в світі виробник гранатомета розташовувався в підмосковному Красноармійську. Ймовірно, саме ця обставина і змусила Україну вишукувати власні можливості для виробництва. Оскільки у замовника претензій до старого радянського гранатомета не було, конструктори не стали «винаходити колесо».

Заявлені характеристики вийшла репліки практично не відрізняються від оригіналу. Принцип дії також залишився незмінним: реактивна сила в рівних частинах виштовхує снаряд зі ствола і відводиться через сопло, що врівноважує віддачу. «Ланцея» повністю сумісна з усіма снарядами «Списи» і може застосовувати як бронебійно-кумулятивні, так і осколкові боєприпаси. Дальність стрільби прямою наводкою не перевищує 1500 метрів, а при роздільному наводкою може досягати 4500 метрів. Довжина установки становить 2,11 метра, маса з верстатом - 62 кілограми. Розрахунок знаряддя включає чотирьох чоловік: командир, навідник, що заряджає і підношувач боєприпасів.

Головним призначенням гранатомета стане знищення будь-яких броньованих цілей, а так само живої сили і легких укріплень супротивника. Як і СПГ-9, «ланцея», швидше за все, з'явиться в десантному вигляді або у варіанті для установки на транспорт. Однак зараз продемонстрований лише традиційний станковий зразок.

Про те, як скоро новий гранатомет надійде у війська, інформації не надходило. Розробником і виробником нової установки виступила якась компанія ТОВ «Рубін-2017». Засновниками цієї фірми є корпорація "ТАСКО" і ТОВ "Українська бронетехніка". Перша відома малосерійним виробництвом стрілецької зброї. А «Українська бронетехніка» - творець і виробник, ймовірно, самого невдалого українського ББМ «Варта», має досить скромним виробничим потенціалом (всього близько 30 працівників), який повністю задіяний у виконанні контракту МО України з поставки зазначених бронеавтомобілів.

Оригінальна радянських Спис

Копіювання радянського озброєння не є чимось новим для українських розробників. З 2014 року, в умовах ізольованості від російського сегмента збройового ринку, Україна намагається налагодити виробництво власних різних видів озброєння. Першою такою спробою став запуск виробництва 120-мм мінометів М120-15 "Молот" в 2015 році. Він став модернізованою копією радянського міномета 2Б11. Використання новітніх сплавів, що полегшували конструкцію, повинно було вигідно відрізняти міномет від свого попередника, однак він став навіть важче. За неповні три роки експлуатації в військах стався цілий ряд інцидентів, які спричинили загибель і важкі поранення кількох десятків українських військовослужбовців. Недавнім указом президента Порошенко використання мінометів «Молот» заборонено до з'ясування причин частих випадків. До моменту указу в військах перебувала більше 250 знарядь даного типу.

Радянське озброєння старіє з кожним роком. На модернізації старих систем можна надалі розвинути і власні напрацювання. І «ланцея» - закономірний етап у розвитку українського військово-промислового комплексу. Але чи стане він успішним - покаже лише час.