Розмінування так званої демілітаризованої зони між КНДР і Південною Кореєю зажадає вкладення величезних коштів і займе приблизно два століття. І це за умови того, що до роботи будуть підключені всі наявні у південних корейців інженерні підрозділи. Про це журналістам радіостанції KBS заявив представник сухопутних військ цієї країни.
Військовий також вказав на необхідність створення спеціального центру, який би займався проблемою розмінування в демілітаризованій зоні.
Останнім часом на Корейському півострові спостерігається черговий період потепління відносин між Північчю і Півднем. Він почався після історичної зустрічі американського президента Трампа і лідера КНДР Кім Чен Ина. Зараз готується перший за десять років візит глави Південної Кореї в Пхеньян. Світова спільнота обережно сподівається, що на цей раз вдасться налагодити довготривалий діалог між Сеулом і Пхеньяном, і, нарешті, припинити застарілий конфлікт.
Два століття на розмінування: чому так довго?
Корейська війна стала однією з найбільш кровопролитних в двадцятому столітті. Вважається, що в цьому конфлікті загинуло близько 4,5 млн осіб. Офіційно він ще не припинився, тому що мирний договір між ворогуючими сторонами так і не був підписаний. Бійня закінчилася утворенням двох нових держав, і поділом Корейського півострова по 38-й паралелі. На ній була створена демілітаризована зона шириною 4 км і довжиною в 241 км.
Протягом десятиліть обидві сторони конфлікту займалися посиленням своїх позицій: зводили стіни, будували укріпрайони, обмотували 38-й паралель кілометрами колючого дроту, рили спеціальні тунелі для військ. А ще, побоюючись раптового настання супротивника, встановлювали мільйони хв самих різних систем і конструкцій, протитанкових та протипіхотних. Якщо країни дійсно візьмуть курс на довгострокове мирне існування (а в перспективі - і на об'єднання), міни перетворяться в дуже серйозну проблему.
За оцінками різних експертів, з моменту закінчення Корейської війни до наших днів на кордоні між двома державами було встановлено понад два мільйони протипіхотних і протитанкових мін. Але це ще не все. Дана проблема ускладнюється ще й тим, що карти ранніх мінних полів давно вже втрачені. Зрушення грунтів, дощі, повені приводили до зміщення цих смертоносних пристроїв, тому точне розташування більшості з них вказати не може ніхто. Якщо рішення про ліквідацію демілітаризованої зони все-таки буде прийнято, то саперам має бути величезна робота: їм доведеться буквально сантиметр за сантиметром перевірити всю площу цієї території. А вона займає тисячі квадратних кілометрів.
За словами джерела журналістів, при нинішньому рівні технологій цей процес може зайняти приблизно двісті років.
Нагадаємо, що кілька днів тому була узгоджена дата третього саміту між Південною Кореєю і КНДР. Він пройде з 18 по 20 вересня, і південнокорейський глава вперше за десять років відвідає Пхеньян. Кім Чен Ин підтвердив свою позицію по повній денуклеаризації Корейського півострова. Ще навесні цього року лідери двох країн домовилися про ядерне роззброєння. А недавно лідер Північної Кореї висловив надію, що до 2021 року ситуацію на півострові вдасться врегулювати, а також на швидку нормалізацію відносин зі Сполученими Штатами. Подібні новини вселяють надію, що на Корейському півострові після довгих десятиліть протистояння нарешті настане мир.
